Будова і еволюція Всесвіту

Ще в 1784 році В.Гершель виявив тенденцію галактик групуватися в скупчення. У Метагалактиці - доступній для спостереження частині Всесвіту - близьки 100 млрд. галактик, видима величина яких менша 30.
Зараз відомо близько 4000 скупчень галактик. Одним із найбільших є скупчення в сузір'ї Волосся Вероніки. У ньому існує близько 40000 зоряних систем. Скупчення галактик об'єднуються в надскупчення. На думку астрономів, Всесвіт має комірчасту структуру. Галактики розташовані переважно на межах гігантських комірок, усередині яких зоряних систем иайже немає. Галактики у Всесвіті розкидані доволі рідко. Світ галактик величезний і майже порожній.
Щодо минулого, то сучасні теорії грунтуються на понятті Великого Вибуху.
Близько 15 млрд. років уся речовина Всесвіту була сконцентрована в надзвичайно малому об'ємі - сингулярній точці. Ні галактик, ні зір не існувало, густина й температура були надто високими. Перехід космічної матерії зі стану точковості в стадію розширення іє Великим Вибухом.
Про походження  життя на Землі, як і  походження Всесвіту існують різні гіпотези. Ті форми живого, що є на нашій планеті, визначаються умовами, у яких перебуває Земля, її параметрами.
Для побудови моделі Всесвіту беруть до уваги те, що він вічний і безмежний. Існують три космологічні парадокси: фотометричний, гравітаційний та "теплової смерті" Всесвіту.
Фотометричний парадокс сформулював у 1744 р. швейцарський астроном Ж.Шезо та доповнив у 1826 р. німецький астроном І.Ольберс.Коротко сформулювати цей парадокс можна питанням "Якщо Всесвіт нескінченний, то чому вночі темно?"

Математики запропонували таку модель Всесвіту, у якій можна спростувати фотометричний парадокс. Всесвіт може бути безмежним, але скінченним. В одновимірному просторі такий безмежний скінченний світ - це звичайне коло або інша замкнена крива. Зачинений двовимірний простір - поверхня сфери, яка не має межі, але площа поверхні сфери є скінченною величиною.
Ми живемо у тривимірному просторі, і важко уявити собі такий закритий Всесвіт, який не має межі, але має скінченний об'єм і, отже, обмежену кількість зір і галактик.
Всесвіт має складну комірчасту структуру, у якій відбувається гравітаційна взаємодія всіх космічних тіл.  У спільному полі тяжіння галактик розташовуються сотні мільярдів зір, які обертаються навколо спільного центра. Ми живемо у Всесвіті, який розширюється у безмежному просторі.
Еволюція Всесвіту почалася з Великого Вибуху надзвичайного щільної матерії 13-20 млрд. років тому, коли сталося загадкове розширення космічного простору. Про це свідчить розлітання галактик, яке триває до цього часу, і вміст Гелію (25%) та Гідрогену (75%) у речовині. Надзвичайно високу температуру молодого Всесвіту підтверджує реліктове електромагнітне випромінювання.